15:42

ви добрі пани, пануйте над нами й далі

киев-хуиев


@темы: attention, richàrd!

13:49

ви добрі пани, пануйте над нами й далі
Завтра плохой день, сегодня плохой день, послезавтра плохой день.

00:20

ви добрі пани, пануйте над нами й далі
Сначала я думаю о том, как буду снова бегать каждое утро, готовить на завтрак омлет с цукини и ветчиной, гулять по центру города, фотографировать и устраивать эсперанто-вечера с чтением вслух. Как буду рассматривать кисточки на ушках своего кота, и сообщать ему, что он няшный. Буду коллекционировать советские таблички с названиями улиц из разных городов, пить чай "Альпийский луг" и носить удобную обувь. Перечитывать Достоевского, заново расписывать план лекций по истории искусств. Петь песни Санфореста. Дышать и встречать поезда. А потом я вспоминаю о тебе. И все пропадает.

Я снова в течение четырех часов сидела в квартире этого странного человека с абсолютно твоим голосом. Он настойчиво предлагал мне съесть бананового варенья и широко открывал глаза, когда я рассказывала ему о матрицах в цифровых фотоаппаратах и устройстве своего слуха. А на следующий день я поставила на стол вино, три разных блюда и зачем-то пепельницу. Он сделал так, что теперь будто бы и не было этих нескольких месяцев странного лечения моих болезней. А я бросила в него огромный голландско-русский словарь. Вот и поговорили.



12:51

ви добрі пани, пануйте над нами й далі
12:50

ви добрі пани, пануйте над нами й далі
Упал под шелковицей на шелковицу и вот уже третий день хожу с черно-сине-шелковичными пятнами на ногах.

15:02

ви добрі пани, пануйте над нами й далі
Не сейчас, но скоро. Так ведь?

15:51

ви добрі пани, пануйте над нами й далі
Давай вбивати їх разом. Звичайно ж ніхто не отримає того, що хоче. Тобі так само залишаться твої спогади та він, що навіть розмовляє з тобою. А мені - нічого. Тут зовсім усе неправильно. Скажи, чому я знаю, як воно було? Чому я знаю, де саме та коли це було. Я нічого не хочу про вас знати, про них разом - тим паче. Виявляється, що мені не потрібно бачити тебе для того, щоб бути впевненою в твоєму існуванні. Досить лише дуже добре пам'ятати крик незнайомої мені людини, що хоче ще раз запевнити мене в тому, яка я погана.

Ще пам'ятаю, як ти ховався за якимись речами, тому що я теж ховалася. Це ти "у знак солідарності". А той сміявся, бо знав, як воно все насправді. О, чому воно все так. Так, як є насправді. О, хай тебе затопить усіми дощами усього світу і дім твій і речі твої і очі твої і книжки твої і особливо отой предмет суперечок та страждання мого та багатьох інших. Хай затопить.

А. Ще я дуже боюся того, що помру, коли почую твій спів. Тому не співай, добре?

22:39

ви добрі пани, пануйте над нами й далі
Странно слышать голоса тех, с кем не говорил уже несколько лет.

22:30

ви добрі пани, пануйте над нами й далі
Я ненавижу его. Я ненавижу это состояние. То, что ты ждешь его, ты впускаешь его в себя, ты позволяешь ему быть. А оно раздражает каждое нервное волокно в тебе, забирает способность видеть, думать, слышать, говорить, ориентироваться в пространстве. И ты существуешь только пока оно существует в тебе, ты смотришь на все взглядом слепого человека, и в твоей голове только и звучит мольба о том, чтобы оно наконец прекратилось. Оно прекращается. Но оно никогда не уходит просто так. По тебе вскорее ударяет страшным одиночеством, паникой, мигренью и дрожью в руках. Живи с ним. Оно твое. И оно еще не раз повторится.




01:58 

Доступ к записи ограничен

ви добрі пани, пануйте над нами й далі
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

15:31 

Доступ к записи ограничен

ви добрі пани, пануйте над нами й далі
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

19:34

ви добрі пани, пануйте над нами й далі
Я вполне могу сделать то, что разрушит вас. Вас не должно быть. Не должно существовать. Но раз вы существуете, то существуйте хотя бы порознь.

00:06

ви добрі пани, пануйте над нами й далі
00:02

ви добрі пани, пануйте над нами й далі
Здесь нет цветов, поэтому я останусь без цветов. Здесь нет ничего хорошего. Все хорошее растаскано другими. Плохими другими.

23:53

ви добрі пани, пануйте над нами й далі
Умри, гори в аду, перестань портить жизнь мне и не только мне. Ну и всякое такое.

13:06

ви добрі пани, пануйте над нами й далі
Я не знаю, как мне искоренить это. Стоит только увидеть, услышать - и все сразу не имеет никакого значения. Ничего из того, что происходило до того, как я это понимала и после этого. Особенно после. Фактически есть неделя. Неделя на то, чтобы сломать все, что происходит. Все ведь так хорошо, когда тебя нет. Когда можно предположить, что тебя не существует. Все складывается как никогда правильно. И вот появляешься ты. Ты был и раньше, но сейчас все как-то иначе. И тебе-то и делать ничего не нужно. Стоит просто посмотреть - и мне уже хочется разрушить каждую составляющую своих радостей ради тебя. Нет, так не пойдет. Иди нахуй. Живи своей жизнью. Я сделаю вид, будто бы мне это совсем не нужно и я даже не настолько плохой человек. Я смогу.

17:03 

Доступ к записи ограничен

ви добрі пани, пануйте над нами й далі
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

00:16

ви добрі пани, пануйте над нами й далі
21:35

ви добрі пани, пануйте над нами й далі
Прекрасный повод почувстовать себя кем-то. Он был на протяжении каких-то жалких пяти минут, а потом задохнулся.

23:31

ви добрі пани, пануйте над нами й далі
Тоска. Никому бы не пожелала ее испытать. Когда время после начало измеряться секундами, я почти не соображала. Минутами - плакала. Часами - рыдала. Днями - дрожала в холоде. На улице жарко, трава зеленеет, птицы, даже цветы есть. А мне холодно, я кутаюсь в пальто и уже четыре дня не могу успокоиться. Меня достаточно только тронуть - и я уже снова реву. Громко. Без намека на просвет в мозгу или успокоение. Никто никуда не пропал, все осталось на своих местах, это тепло не умерло, а просто далеко. Но все вокруг пустое. И ничего не поможет. Только время, которого нет. И это даже не одиночество. Это глухая и смешная безысходность. У меня отняли вторую пару рук, глаз, ног, губы отняли и шею. Где теперь эта шея? Отдайте мне шею.